Вплив насильства в сім’ї на розвиток особистості дитини

Вплив насильства в сім’ї на розвиток особистості дитини

Насильство в сім’ї має незворотній вплив на фізичний, пізнавальний, емоційний, соціальний та моральний розвиток особистості дитини.

Жорстоке поводження з дітьми і зневага їхніми інтересами можуть мати різні види й форми, але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров’я, розвитку і соціалізації дитини, нерідко й загроза її життю чи навіть є причиною смерті.

До набутих рис характеру дітей, які потерпають від сімейного насильства, можуть належати: занижена самооцінка, невпевненість, несформованість вольових якостей і потреб. Часто у таких дітей спостерігаються підвищена тривожність, страх, що породжують агресію як компенсаторний механізм, прагнення діяти всупереч вимогам. Їм характерні такі особливості, як пасивна позиція, боязкість, замкнутість, підпорядкованість, підвищена сугестивність, піддатливість щодо навіюваності. Такі діти часто перебувають у стані фрустрації через неможливість задовольнити свої базові потреби (найчастіше це потреби в емоційному прийнятті, самоствердженні). З часом у таких дітей формується низький рівень самоповаги, жертовність, почуття провини та сорому.

Крім того, пережите в дитинстві насильство нерідко впливає і на подальше життя, оскільки подібний травматичний досвід формує специфічні сімейні стосунки і особливі життєві сценарії.

Як же захистити дитину? Що можна зробити, щоб запобігти жорстокому поводженню з дітьми та насильству в сім’ї? Хто повинен зупинити цикл знущань?

Основна мета роботи з дітьми, що стають жертвами насильства, полягає в зменшенні і ліквідації їхніх травматичних переживань, подоланні почуття власної неповноцінності, почуття провини, а також формуванні адекватної самооцінки, зменшенні почуття сорому, безсилля, зміцненні почуття власної значущості та власної безпеки.

Дитина має право особисто звернутися за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів до органу опіки та піклування, Служби у справах дітей, центрів соціальних служб, а також до кол-центру.

З питань запобігання та протидії домашньому насильству можна звернутися за такими телефонами:

0 800 500 202 – «гаряча» лінія поліції,   102 – виклик патруля;

1547 - Урядова «гаряча» лінія для осіб, які постраждали від домашнього насильства (цілодобово, безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів);

116 123 (для мобільних телефонів) або 0 800 500 335 (для стаціонарних та мобільних телефонів) - Національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації;

116 111 (для мобільних телефонів) або 0 800 500 225 (для стаціонарних та мобільних телефонів) - Національна «гаряча» лінія для дітей та молоді;

0 800 213 103 – «гаряча» лінія системи безоплатної правничої допомоги (цілодобово, безкоштовно з мобільних та стаціонарних телефонів).