ІНТЕРНЕТ БЕЗ ПАСТОК: ЩО ВАРТО ЗНАТИ ПІДЛІТКАМ

Фейкова гра, «служба підтримки» в особистих повідомленнях чи незнайомець, який надто швидко починає цікавитися особистим життям — в інтернеті небезпечна ситуація може виглядати цілком буденно.

Підліткам можуть пропонувати «ранній доступ» до нової гри, надсилати посилання на нібито офіційні сайти або повідомляти про проблеми з акаунтом. Мета таких повідомлень часто проста — змусити перейти за посиланням, завантажити файл або віддати пароль чи код підтвердження.

Окремий виклик — штучний інтелект. Звичайні фотографії з соцмереж можуть використати для створення фальшивих зображень, а інформацію про інтереси та спілкування — для маніпуляцій і шантажу.

Є кілька правил, які варто знати не лише дітям, а й дорослим:

• не вводити пароль за посиланням із приватного повідомлення;
• не передавати нікому коди підтвердження;
• перевіряти «термінові» повідомлення через офіційний сайт або застосунок;
• не відкривати підозрілі файли;
• не залишатися наодинці, якщо хтось погрожує або шантажує.

Якщо неприємна ситуація вже сталася, важливо не звинувачувати себе й не виконувати вимоги шантажиста. Варто зберегти листування та інші докази, заблокувати кривдника і звернутися по допомогу до дорослих та відповідних служб.

Розібратися з основними онлайн-загрозами допоможуть безоплатні матеріали на платформі «Дія.Освіта»:

Серіал «Цифрові навички та онлайн-безпека» — про дипфейки, кібербулінг та захист акаунтів;

Симулятор «Кібергігієна: як захиститися від фішингу» — можна потренуватися розпізнавати небезпечні посилання;

Гайд і симулятор «Онлайн-безпека для підлітків» — про приватність, особисті дані та шахрайство;

Гайд «Куди звернутися по допомогу в разі онлайн-загроз» — покроково про те, що робити, якщо проблема вже виникла.

Безпека в інтернеті — це не про те, щоб боятися кожного повідомлення. Це про звичку перевіряти, не поспішати та знати, до кого звернутися по допомогу.