Завантажити текст програми.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення обласної ради

29.03.2012  № 9

ОБЛАСНА ПРОГРАМА

подолання та запобігання бідності

на 2012-2015 роки

м. Запоріжжя                                                                                                                                                                                                       2012 рік

І. Склад проблеми та обґрунтування її розв’язання програмним методом

Обласну програму подолання та запобігання бідності на 2012-2015 роки (далі – Програма) розроблено на виконання заходів Державної цільової соціальної програми подолання та запобігання бідності на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 1057, та розпорядження голови облдержадміністрації від 22.11.2011 № 484 “Про розробку проекту Обласної програми подолання та запобігання бідності на 2012-2015 роки”.

Протягом 2001-2010 років відповідно до Указу Президента України від 15.08.2001 № 637 “Про Стратегію подолання бідності” та Комплексної програми забезпечення реалізації Стратегії подолання бідності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2001 № 1712, в області реалізовувалися заходи Обласної програми боротьби з бідністю на 2001-2005 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 09.11.2001 № 1, щороку розроблялися та затверджувалися розпорядженням голови обласної державної адміністрації плани заходів щодо реалізації Стратегії подолання бідності.

Моніторинг показників рівня життя населення та бідності свідчить про певні позитивні тенденції. В області зроблені важливі кроки до досягнення основної мети – стабілізації рівня життя населення, скорочення масштабів та усунення найгостріших проявів бідності.

1. Демографічна ситуація

Протягом останніх років в області спостерігається позитивна тенденція щодо збільшення показників народжуваності. Так, у 2011 році порівняно з 2005 рівень народжуваності зріс з 8,5 до 10,1 осіб на 1000 жителів. Однак, найвище значення цього показника – 10,3 ‰ мало місце у 2008 році.

Одночасно спостерігалося деяке зменшення рівня смертності: з                16,5 померлих у розрахунку на 1000 осіб наявного населення в 2005 році до 15 ‰ у 2011 році.

Наявна чисельність населення області за ці роки зменшилась на 69,3 тис. осіб, або на 3,7 %, і на 01.01.2012 склала 1791,7 тис. осіб.

Демографічне навантаження в розрахунку на 1000 осіб працездатного віку за 2005-2010 роки збільшилося від 641 до 664 осіб непрацездатного віку.

З урахуванням тенденцій природного скорочення населення, підвищення народжуваності та зменшення зовнішнього міграційного відтоку впродовж 2012-2015 років прогнозується зменшення наявної чисельності населення на 0,6 % щорічно – до 1750 тис. осіб у 2015 році.

Зважаючи на законодавче підвищення пенсійного віку для жінок очікується, що у 2011 році чисельність населення працездатного віку в області стабілізується, а починаючи з 2012 року зростатиме в середньому на 15 тис. осіб щорічно і в 2015 році складе 1137 тис. осіб.

Основні демографічні показники Запорізької області

* Очікуваний показник

Відповідно на кінець 2015 року демографічне навантаження в області скоротиться до 540 осіб непрацездатного віку на 1000 осіб працездатного віку.

2. Доходи та витрати населення

Доходи населення області протягом 2005-2010 років зросли у 2,8 раза і за 2010 рік склали 45379 млн. грн.

Найбільш вагомими складовими у структурі доходів населення були заробітна плата, а також соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти, які у 2010 році в області становили 43,4 % і 35,6 % відповідно. При цьому в області, як і в Україні в цілому, спостерігалася негативна тенденція щодо скорочення питомої ваги заробітної плати в доходах населення. Ця тенденція тривала й в 2011 році, за підсумками 9 місяців якого названий показник склав 43,1 %.

Зростання доходів населення сприяло відповідному збільшенню витрат і заощаджень. У структурі витрат населення частка витрат на придбання населенням споживчих товарів і послуг у 2005-2010 роках повільними темпами зменшилась від 81,4 % до 76 %.

Доля заощаджень у загальному обсязі витрат населення області зросла від 10,7 % у 2005 році до 15,5 % у 2010 році.

Наявний доход у розрахунку на одного жителя області у 2010 році порівняно з 2005 роком збільшився в 2,8 раза і склав 19856,6 грн. (по Україні – 18347,0 грн.). Серед регіонів України за величиною цього показника область у 2009-2010 роках посідала 4 місце після м. Києва, Донецької та Дніпропетровської областей. У 2011 році наявні доходи населення області в розрахунку на одну особу очікуються в сумі 22800 грн.

Доходи та витрати населення по Запорізькій області

Середньомісячні загальні доходи одного домогосподарства області у  2010 році склали 3229,8 грн. (у 2005 році – 1215,69 грн.).

Слід зазначити, що частка населення із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму в області зменшилася від     56,1 % у 2005 році до 19,3 % у 2010 році. Разом із цим, у 2010 році 37,3 % населення області мали середньодушові загальні доходи в місяць у межах       1020 грн. (межа бідності – 944 грн., прожитковий мінімум – 875 грн.), а 43,8 % населення – від 1020,1 грн. до 1740 грн. (до 2-х прожиткових мінімумів) на місяць.

Співвідношення загальних доходів 10 % найбільш і найменш забезпеченого населення області в 2010 році становило 4,3 раза, проти 7,3 раза у 2005, що свідчить про зменшення розшарування населення за рівнем життя.

У 2005-2010 роках переважна частка середньомісячних сукупних витрат домогосподарств (у 2005 - 89,3 %, у 2010 - 87,3 %) припадала на споживчі витрати. При цьому найбільш вагомою статтею сукупних витрат родин області продовжували залишатися витрати на харчування (у 2005 - 54,2 %, у 2010 році - 46,2 %).

Загалом, структура доходів і витрат населення свідчить про те, що значна частина родин області отримані доходи спрямовує на поточні споживчі витрати та не має можливості робити заощадження, що несе для цих домогосподарств досить високі ризики бідності. Тобто, одним із основних чинників, що забезпечуватимуть розв’язання проблеми бідності буде зростання доходів населення та відповідні зміни в їх структурі.

Виходячи з прогнозу соціально-економічного розвитку області, наявні доходи населення в розрахунку на одну особу в 2012 році очікуються зі збільшенням до попереднього року на 15 %, у 2013 році – на 14,8 %, у 2014 і 2015 роках – на 13 % щорічно і складатимуть у 2015 році 38400 грн.

При цьому складова заробітної плати у номінальних доходах населення в 2015 році має бути доведена щонайменш до 50 %.

3. Ризики щодо бідності серед окремих категорій громадян

3.1. Працююче населення

         За даними обстежень економічної активності населення в області чисельність зайнятого населення в працездатному віці за 9 місяців 2011 року склала 753,4 тис. осіб, що на 0,7 тис. осіб більше ніж за відповідний період 2010 року. Слід зазначити, що на стан ринку праці та зайнятість населення суттєво вплинули наслідки світової фінансово-економічної кризи, в результаті чого найменша чисельність зайнятого населення в області спостерігалася у 2010 році (746, тис. осіб).

         Середньооблікова чисельність штатних працівників підприємств, установ та організацій області починаючи з 2008 року зменшувалась і на кінець 2011 року становила 452,8 тис. осіб.

Чисельність найманих працівників у малому бізнесі в 2010 році порівняно з 2008 роком скоротилася на 7 тис. осіб (на 8,5 %) і складала 75,2 тис. осіб.

Середньомісячна заробітна плата в розрахунку на одного штатного працівника області протягом 2005-2011 років зросла в 3 рази і в 2011 році склала 2606 грн.

Минулі роки характеризувалися стійким скороченням питомої ваги працівників, яким за понад половини відпрацьованого робочого часу заробітна плата нараховувалася у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи. Якщо, в 2005 році їх кількість складала 20,3 % від загальної чисельності, то наприкінці 2011 року цих працівників було 5,8 %. Проте, у окремих сферах економічної діяльності частка таких працівників залишалася незмінно високою, а саме: у сільському господарстві (16,6 %), будівництві     (14,1 %), готельному та ресторанному бізнесі (12,5 %), наданні комунальних та індивідуальних послуг (11,9 %), торгівлі (8,2 %) тощо.

Зайняте населення та розподіл

працівників за рівнем оплати праці в Запорізькій області

Крім цього, за підсумками IV кварталу 2011 року 42,6 % штатних працівників області отримувала заробітну плату в межах 2000 тис. грн. (приблизно двох прожиткових мінімумів).

Середньомісячна заробітна плата найманих працівників малих підприємств постійно залишалася вдвічі нижчою за рівень заробітку працівників, зайнятих у галузях економіки області (очікувана у 2011 році 1280 грн., проти 2606 грн. відповідно).

Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата в державі відстає від фактичного (розрахункового) прожиткового мінімуму для працездатних осіб і відносної межі бідності, заробіток відчутної частини зайнятого населення є недостатнім для задоволення потреб навіть самого працюючого. В такій ситуації до групи ризику в першу чергу потрапляють сім’ї з дітьми, оскільки дохід від зайнятості має забезпечувати й потреби непрацюючих членів домогосподарства. Відповідно ризики бідності підвищуються пропорційно до чисельності в складі сім’ї утриманців у віці, молодшому за працездатний.

Тобто, внаслідок загальних низьких стандартів оплати праці вирішальний вплив на становище родини визначає не статус на ринку праці, а демографічний склад домогосподарства. Це ознака так-званої “економічної” моделі бідності, що обумовлена саме становищем конкретних категорій економічно активного населення на ринку праці.

Впливає на стан бідності серед працюючих й наявність заборгованості з виплати заробітної плати, сума якої в області на 01.01.2012 складала                 48,7 млн. грн. перед 11,7 тис. працівників.

Крім цього, розрив між показниками зайнятого населення та чисельністю осіб, застрахованих у системі державного пенсійного страхування, свідчить про суттєві обсяги нелегальної зайнятості. А надто низький рівень заробітної плати у окремих видах економічної діяльності (торгівля, готельний та ресторанний бізнес, транспорт тощо) та у малому підприємництві вказує, що “тіньові” трудові відносини поширені переважно у сфері малого та середнього бізнесу.

Таким чином, розв’язання проблеми бідності залежатиме від прийняття рішень на державному рівні, передусім, щодо встановлення мінімальної заробітної плати на рівні, вищому за прожитковий мінімум для працездатних осіб.

На регіональному рівні скорочення масштабів бідності визначатиметься зростанням доходів працюючого населення, насамперед, від заробітної плати. При цьому мають бути вирішені питання своєчасної та легальної виплати заробітної плати, а також погашення заборгованості        з неї.

За прогнозами соціально-економічного розвитку області темпи зростання середньомісячної заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника області на 2012-2015 роки в порівнянні з попереднім роком прогнозуються на рівні 121 %, 116 %, 115 % і 115 %, а її розмір у 2015 році складе 4880 грн.

3.2. Безробітні

Поряд із існуванням бідності серед працюючого населення, безробітні становлять значну групу, яка впливає на загальний рівень бідності. За статистичними даними на повному ринку праці області найменша чисельність безробітних у працездатному віці спостерігалася в передкризовому 2008 році (53,9 тис. осіб). У 2009 році внаслідок скорочення промислового виробництва чисельність безробітних в області різко зросла і складала 73 тис. осіб. Наступні роки характеризуються певними стабілізаційними процесами у сфері зайнятості, в результаті яких обсяги безробіття поступово скорочувалися.

Відповідні процеси притаманні й фіксованому ринку праці. Так, якщо на кінець 2008 року в обласній службі зайнятості перебувало на обліку 36 тис. безробітних громадян, то на кінець 2011 року їх чисельність складала               22,4 тис. осіб.

Слід зазначити, що середній розмір допомоги по безробіттю в області поступово наближався до рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб і в 2011 році складав 94,7 % від нього, проти 38,2 % у 2005 році. Однак, навіть у 2011 році три чверті (74,1 %) зареєстрованих безробітних отримували допомогу в розмірах, що не перевищували прожиткового мінімуму.

Виходячи з цього, безробітні належать до найбільш вразливих категорій населення щодо бідності, а поява в домогосподарстві безробітного значно підвищує ризик бідності, незалежно від складу родини.

Чисельність безробітних і розміри допомоги по безробіттю у Запорізькій області

Таким чином, незайнятість працездатних і поширення низькооплачуваної зайнятості є основними причинами бідності серед осіб працездатного віку. Зважаючи на це, заходи щодо державного регулювання на ринку праці мають спрямовуватися не тільки на досягнення низького безробіття, а насамперед забезпечення ефективної зайнятості.

З цією метою передбачається забезпечити протягом 2012-2015 років розширення сфери застосування праці шляхом створення не менш, як 128 тис. нових робочих місць (по 32 тис. щороку).

В результаті очікується, що до 2015 року чисельність безробітних в області зменшиться від 66,5 тис. ос. до 53,4 тис. ос., а рівень безробіття, обчислений за методологію МОП, - від 7,5 % до 6,0 %. За величиною цих показників область має вийти на докризовий рівень 2008 року.

3.3. Пенсіонери

В області проживає 554 тис. пенсіонерів, які складають майже третину  (30,9 %) населення.

Середній розмір місячних пенсійних виплат (з урахуванням компенсаційних виплат і цільових допомог, передбачених чинним законодавством) в області протягом 2005-2011 років збільшився в 3,2 раза і в грудні 2011 року склав 1236 грн. При цьому середні за період темпи зростання пенсій випередили темпи росту заробітної плати, яка за цей час збільшилась утричі.

         Найшвидше пенсії зростали у роки економічного підйому і в 2008 році їх середній по області розмір перевищував рівень прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у 1,9 раза. Протягом наступного періоду це співвідношення скоротилось і в 2011 році становило 1,5 раза.

Чисельність пенсіонерів та їх розподіл  за розмірами пенсійних виплат у Запорізькій області *

*Без пенсіонерів, звільнених із силових структур

         У той же час, значна частина пенсіонерів продовжує працювати (легально чи нелегально). У 2011 році 127,7 тис., або 23,8 %, пенсіонерів області поряд із пенсією отримували офіційні доходи у вигляді заробітної плати.

         Крім цього, система соціального захисту зорієнтована на пріоритетну підтримку непрацездатних. Так, серед пенсіонерів області налічується 84,2 тис. осіб зі статусом ветерана Великої Вітчизняної війни, або реабілітованого,       229,1 тис. осіб – дітей війни, 277,4 тис. осіб – ветерана праці та ін. Ці громадяни користуються правом на низку пільг і державних гарантій за соціальною ознакою, насамперед - пільги на оплату житлово-комунальних послуг, телефонного зв’язку, безплатний проїзд у міському та приміському транспорті тощо. Певні переваги для пенсіонерів передбачені й Програмою житлових субсидій.

Таким чином, незважаючи на невисокий середній рівень доходів, для пенсіонерів характерні більш низькі ризики бідності, ніж для осіб працездатного віку.

         Враховуючи зміни до законодавства, внесені Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, очікується, що у наступному періоді темпи зростання пенсій складатимуть близько 110 % щороку. Середній розмір пенсії в області у 2015 році прогнозується на рівні    1820 грн.

3.4. Сім’ї з дітьми та малозабезпечені сім’ї

Протягом 5 років кількість одержувачів допомоги сім’ям з дітьми, яка призначається відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми ”, постійно зростала.

Ріст кількості одержувачів цієї допомоги відбувся за рахунок збільшення призначення допомоги при народженні дитини, на дітей, які знаходяться під опікою та піклуванням та на дітей одиноким матерям.

Також значно зростав середній розмір цієї допомоги: у 2007 році -       269,33 грн., у 2008 році – 349 грн., у 2009 році – 417,10 грн., у 2010 році –    539,70 грн., у 2011 – 648,10 грн.

Кількість домогосподарств                                                                                            та отримувачів різних видів державної допомоги

Враховуючи, що обчислення розмірів допомоги сім’ям з дітьми пов’язане з розмірами прожиткового мінімуму для різних соціальних груп населення, очікується, що у наступному періоді темпи зростання різних видів допомоги складатимуть близько 120 % щороку.

3.5. Інваліди

Інваліди становлять значну групу, яка впливає на загальний рівень бідності серед населення у зв’язку із залежністю їх доходів від можливостей бюджету. В області станом на 01.01.2012 нараховується 106,1 тис. інвалідів, (5,9 % від населення області) із них дітей-інвалідів – 6 тис осіб, інвалідів 1 групи – 13,5 тис. осіб, 2 групи – 39,8 тис. осіб, 3 групи – 46,7 тис. осіб.

Серед інвалідів, найбіднішу групу, середній розмір пенсії якої не перевищує 800 грн., складають інваліди з дитинства 2 та 3 групи. Чисельність таких осіб в області – 7,9 тис., що складає 7 % до загальної кількості інвалідів.

Покращення матеріального становища інвалідів та зменшення їх залежності від держави можливе шляхом їх працевлаштування. Однак, це питання в області вирішено частково. Так, протягом 2011 року в обласній службі зайнятості перебували на обліку 1530 осіб з інвалідністю, з яких працевлаштовані лише     400 осіб, зареєстрували підприємницьку діяльність шляхом отримання одноразової виплати допомоги по безробіттю – 12 осіб, залучено до виконання оплачуваних громадських робіт 81 особу.

Кількість фактично працюючих інвалідів в області, за звітами підприємств, на яких зайнято 8 осіб і більше, Запорізькому обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, складає 17,5 тис. осіб.

У той же час, тільки в 2011 році відповідно до індивідуальних програм реабілітації інвалідів встановлено рекомендації щодо працевлаштування 12,4 тис. інвалідів.

Одним із шляхів забезпечення особи з інвалідністю роботою є її навчання або професійна реабілітація (в залежності від потреби).

Окрім працевлаштування необхідно створювати систему соціального супроводу сімей, в яких утримуються особи з інвалідністю, удосконалювати якість надання соціальних послуг.

З метою виявлення та задоволення потреб інвалідів у різних видах реабілітації складаються індивідуальні програми реабілітації інвалідів. Протягом 2011 року заповнено 20,9 тис. індивідуальних програм реабілітації.

У зв’язку з цим, робота щодо медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів потребує значного поліпшення. Вирішення цих завдань сприятиме створенню для інвалідів можливості адаптації до соціально-економічних реалій та гарантій їх матеріальної забезпеченості.

4. Показники бідності

Рівень бідності за відносним критерієм (питома вага домогосподарств, у яких рівень споживання (доходів) на одну особу є нижчим за межу бідності) в області за підсумками 2010 року порівняно з 2005 роком скоротився на              9,6 відсоткових пункта і склав 18,1 %, що є одним з найнижчих значень серед регіонів України.

Рівень бідності по Запорізькій області та Україні (в т.ч. за місцем проживання), %

Разом із цим, у І півріччі 2011 року національна межа бідності (75 % медіанного значення сукупних еквівалентних витрат населення країни) перевищила рівень законодавчо встановленого прожиткового мінімуму (в середньому на одну особу) на 122 грн., або на 13,4 %, та рівень мінімальної заробітної плати - на 73 грн., або на 7,6 %. А межа крайньої форми бідності (60 % медіанного значення сукупних еквівалентних витрат) у цей період була нижчою за прожитковий мінімум лише на 85 грн. (на 10,3 %) і нижчою від мінімальної заробітної плати на 134 грн. (на 16,2 %). Тобто, вартісне значення межі бідності дотепер випереджає рівень державних соціальних стандартів і гарантій.

Критерії бідності, державні соціальні стандарти та гарантії в Україні, грн.

Таким чином, проблема бідності залишається актуальною та потребує подальшого розв’язання, як на державному, так і на регіональному рівнях. Не втратила гостроти ця проблема серед працюючого населення, особливо серед сімей з дітьми та жителів сільської місцевості.

Не розв’язана проблема охоплення бідного населення соціальною підтримкою та забезпечення високого рівня адресності державної допомоги.

Крім того, не ліквідовано заборгованість із виплати заробітної плати перед працівниками підприємств, установ та організацій області. Надто високими залишаються обсяги “тіньової” зайнятості населення.

Для розв’язання проблеми бідності потрібні комплексні підходи, цілісна система заходів, зорієнтованих як на бідних, так і на відносно забезпечені верства населення.

ІІ. Мета Програми

Метою Обласної програми подолання та запобігання бідності на 2012-2015 роки є зменшення кількості бідного населення серед працюючих, сімей з дітьми, особливо багатодітних, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, безробітних, інвалідів, пенсіонерів, в сільській місцевості та запобігання хронічній бідності, а також скорочення чисельності бездомних осіб.

ІІІ. Шляхи та способи розв’язання проблеми

Бідність - це комплексна проблема, подолання якої у сучасних складних соціально-економічних умовах є довготривалим процесом. Оптимальним способом розв’язання цієї проблеми є поєднання активної соціальної політики, спрямованої на зростання зайнятості через створення нових робочих місць із гідними умовами та оплатою праці, з ефективною адресною підтримкою найуразливіших верств населення.

Розв’язання проблеми бідності передбачається за такими напрямами:

стимулювання сталого зростання у реальному секторі економіки;

підвищення рівня зайнятості населення та розвиток ринку праці;

забезпечення гідних умов та оплати праці, насамперед шляхом розвитку соціального діалогу як важливого чинника вирішення соціально-економічних проблем;

посилення адресності соціального захисту вразливих верств населення;

реформування та покращення медичного обслуговування населення.

З метою стимулювання сталого зростання у реальному секторі економіки передбачається: 

створення умов для забезпечення стабільного розвитку підприємств реального сектору економіки на основі інноваційно-інвестиційної складової, залучення в регіон іноземних інвестицій та приватного капіталу;

сприяння розвитку підприємницької діяльності, підтримка малого та середнього бізнесу;

стимулювання розвитку внутрішнього ринку, підтримка вітчизняного виробника.

З метою підвищення рівня зайнятості населення та розвитку ринку праці передбачається спрямувати зусилля на:

легалізацію зайнятості, посилення мотивації громадян до легальної продуктивної праці;

сприяння розвитку підприємництва та самостійній зайнятості населення;

зменшення безробіття серед сільського населення шляхом стимулювання агропромислової кооперації, розбудови інфраструктури села, створення переробних підприємств, доступної для сільгоспвиробників торговельної мережі;

проведення належної профорієнтаційної роботи, сприяння підготовці кадрів вищими та професійно-технічними навчальними закладами області відповідно до потреб економіки та ринку праці;

забезпечення професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;

сприяння працевлаштуванню осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, в тому числі інвалідів і громадян похилого віку;

забезпечення ефективної роботи служби зайнятості області з надання відповідних послуг населенню та роботодавцям. 

З метою забезпечення гідних умов та оплати праці шляхом розвитку соціального діалогу, як важливого чинника вирішення соціально-економічних проблем передбачається:

вжиття заходів з легалізації заробітної плати;

забезпечення сталого зростання реальної заробітної плати;

забезпечення своєчасної виплати заробітної плати та погашення заборгованості з неї;

оптимізація мережі бюджетних установ з урахуванням потреб у наданні послуг і спрямування вивільнених коштів на підвищення заробітної плати працівникам бюджетної сфери;

сприяння укладанню колективних договорів і угод на регіональному, територіальному і локальному рівнях;

посилення ролі колективно-договірного регулювання у забезпеченні захисту прав працівників, дотриманні гарантій в оплаті праці.

З метою посилення адресності соціального захисту вразливих верств населення необхідні наступні заходи:

удосконалення процедури прийому громадян, які звертаються за призначенням соціальної допомоги, за принципом “єдиного вікна”;

підвищення якості та адресності соціальних послуг;

сприяння переходу до принципу адресності під час надання соціальних допомог і пільг;

соціальне забезпечення, супровід та обслуговування осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах (інваліди, діти-інваліди, бездомні, особи, звільнені з місць позбавлення волі);

соціальна підтримка сімей, дітей та молоді, зокрема, забезпечення       оздоровлення та відпочинку дітей, впровадження обов’язкової дошкільної освіти;

реалізація та захист прав дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського   піклування, дітей-інвалідів.

З метою поліпшення медичного обслуговування населення передбачається:

участь медичних фахівців області у розробленні державних соціальних стандартів і нормативів надання медичної допомоги, а також законодавчих актів щодо медичного страхування;

оптимізація мережі медичних закладів та установ для підвищення якості надання медичної допомоги;

посилення контролю за якістю медичної допомоги, лікарських засобів і виробів медичного призначення;

здійснення заходів щодо поліпшення стану здоров’я матері та дитини;

пропаганда здорового способу життя.

ІV. Індикатори та показники для оцінки бідності в містах і районах області

З метою проведення оцінки ефективності виконання Програми та забезпечення прозорого системного аналізу стану виконання завдань за окремими її напрямами проводитиметься моніторинг таких основних показників соціально-економічного розвитку територій області:

співвідношення чисельності осіб, застрахованих у системі державного соціального страхування, до чисельності населення у працездатному віці;

співвідношення між кількістю ліквідованих і створених робочих місць;

рівень зареєстрованого безробіття;

рівень середньомісячної заробітної плати;

співвідношення середньомісячної заробітної плати і фактичного розміру прожиткового мінімуму;

середній розмір пенсії;

співвідношення мінімального та середнього розміру пенсії;

співвідношення середнього розміру пенсії та середнього розміру заробітної плати;

частка пенсіонерів, які отримують пенсію в межах прожиткового мінімуму, у загальній чисельності пенсіонерів;

співвідношення кількості домогосподарств, які отримують субсидії на житлово-комунальні послуги та паливо, та загальної кількості домогосподарств.

Оцінювання територій області щодо стану бідності за цими показниками проводиться щороку, до 1 квітня.

V. Очікувані результати, ефективність Програми

Виконання Програми сприятиме збільшенню доходів громадян, зниженню рівня бідності, насамперед серед працюючих громадян і сімей з дітьми, зменшенню розриву між показниками бідності у місті та сільській місцевості, розв’язанню соціальних проблем і підвищенню рівня життя населення.

         Очікується, що у результаті виконання Програми протягом 2012-2015 років рівень бідності за відносним критерієм в області скоротиться на 2 % (по 0,5 % щороку).

VI. Фінансове забезпечення реалізації Програми

         Реалізація заходів Програми не потребує окремого залучення коштів обласного бюджету.

Фінансування витрат, пов’язаних із наданням соціальних пільг і компенсацій, житлових субсидій, соціальних послуг і матеріального забезпечення незайнятому населенню, зареєстрованому в обласній службі зайнятості, інвалідам та іншим соціально вразливим категоріям населення здійснюється у межах відповідних державних та обласних програм за рахунок коштів державного бюджету, обласного та місцевих бюджетів, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального захисту інвалідів та інших джерел фінансування.

VII. Організаційне забезпечення Програми, механізм її реалізації

Забезпечення реалізації заходів і завдань Програми безпосередньо покладається на відповідальних виконавців, які контролюють їх виконання у встановлені терміни, організовують ефективну взаємодію органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, суб’єктів підприємницької діяльності.

Основні заходи та завдання програми можуть коригуватися протягом її дії (як правило – за підсумками року), з урахуванням змін соціально-економічної ситуації у країні та регіоні, шляхом прийняття відповідних рішень обласної ради.

Інформацію про стан виконання заходів Програми відповідальні виконавці подають облдержадміністрації щокварталу до 10 числа другого місяця, що настає за звітним періодом.

У разі невиконання або несвоєчасного виконання заходів Програми виконавці інформують облдержадміністрацію про фактори, які стали тому причиною.

За підсумками дії Програми, інформація про реалізацію її заходів розглядається на сесії обласної ради в І півріччі кожного року.

Інформація про виконання Програми має постійно розглядатися на сесіях місцевих рад, засіданнях виконкомів міських рад міст обласного значення, колегій райдержадміністрацій, нарадах, семінарах тощо, із залученням організацій роботодавців, профспілок, інших громадських організацій та засобів масової інформації.