Система управління охороною праці та безпечною життєдіяльністю населення Запорізької області

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Голова Запорізької обласної

державної адміністрації

К.І. Бриль

20.01.2017

 

ПОГОДЖЕНО

Начальник Головного управління Держпраці у Запорізькій області

О.П. Бабенко

 

ПОГОДЖЕНО

Голова Запорізької обласної ради профспілок  

В.М. Сластьон

 

ПОГОДЖЕНО

Голова Ради Запорізької обласної федерації роботодавців

 

П.М. Ванат

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ТА БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

1. ПІДСТАВА І СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Положення розроблено у відповідності до Конституції України, законодавства України про охорону праці, Законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про місцеві державні адміністрації», Територіальної угоди між Запорізькою обласною державною адміністрацією та Запорізькою обласною радою, Запорізькою обласною федерацією роботодавців, Запорізькою обласною радою профспілок на 2014 – 2016 роки.

1.2 Положення визначає напрямки та завдання щодо організації і забезпечення функціонування системи управління охороною праці та безпекою життєдіяльності населення в Запорізькій області.

2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2.1. Управління охороною праці та безпекою життєдіяльності населення в регіоні - це система відносин, що направлені на організацію діяльності щодо забезпечення безпеки праці, збереження життя та здоров’я людей на виробництві та в побуті, забезпечення безпеки життєдіяльності населення, які реалізуються через сукупність взаємопов'язаних правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, медично-профілактичних, санітарно-гігієнічних методів і засобів.

2.2. Комплексне управління охороною праці і безпекою життєдіяльності на регіональному рівні здійснює обласна рада з питань безпечної життєдіяльної населення, яку очолює заступник голови облдержадміністрації. Склад ради формується з посадових осіб і фахівців, які представляють органи та структури, уповноважені вирішувати питання охорони праці та безпеки життєдіяльності населення регіону.

2.3. Забезпечення функціонування служб охорони праці місцевих органів державної виконавчої влади здійснюється відповідними структурними підрозділами згідно з чинним законодавством.

2.4. Нормативно-правовою основою регіональної системи управління охороною праці є Конституція України, Закон України «Про охорону праці» Кодекс законів про працю України, Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні», інші законодавчі та нормативно-правові документи з охорони праці, яким наданий статус правових актів, обов'язкових до виконання.

2.5. Визначення понять і термінів:

2.5.1. Управління - виконання на основі відповідної інформації дій, спрямованих на вдосконалення функціонування об'єкта відповідно до програми або мети. Управляти охороною праці та безпекою життєдіяльності - це значить свідомо й цілеспрямовано переводити об'єкт з одного (небезпечного) стану в інший (менш небезпечний), запобігати виникненню небезпечного стану і всіляко підтримувати безпечний стан.

 2.5.2. Суб'єктом управління охороною праці та безпекою життєдіяльності населення в регіоні є керівники підприємств, установ та організацій, які виконують функції щодо керівництва роботою та діяльністю у цій сфері в рамках законодавчо закріплених за ними повноважень, а також керівники структурних підрозділів підприємств і служб охорони праці. В своїй роботі вони керуються необхідними законодавчими та нормативними документами.

 2.5.3. Об'єктом управління охороною праці та безпекою життєдіяльності населення в регіоні є фактори безпеки праці та життєдіяльності щодо реалізації прав і гарантій в цій сфері, до яких належать гігієна праці, техніко-технологічна безпека і соціально-економічні відносини, а також діяльність функціональних служб структурних підрозділів і власників підприємств (уповноважених органів), органів місцевого самоврядування та державної виконавчої влади щодо їх забезпечення.

Стан об'єкту управління визначається параметрами, що впливають на безпеку трудової діяльності. До них відносять: санітарно-гігієнічні фактори, психофізіологічний стан людей, спосіб організації робіт, рівень безпеки споруд, машин та устаткування, електробезпеку, пожежну безпеку тощо.

2.6. Метою управління охороною праці та безпекою життєдіяльності в регіоні є забезпечення оперативної та якісної взаємодії елементів системи безпеки для реалізації прав і гарантій, передбачених законодавством про охорону праці, щодо збереження здоров'я, життя та працездатності населення на виробництві та в побуті, досягнення максимально можливого рівня охорони праці та безпеки життєдіяльності населення.

2.7. Основним завданням системи є реалізація поставленої мети на основі впорядкування, систематизації та підвищення ефективності діяльності, направленої на усунення (припинення) негативних тенденцій в стані безпеки праці та життєдіяльності населення, підвищення та підтримки їх рівня при максимальному використанні усіх можливих для цього заходів, методів і засобів.

2.8. Основними принципами системи управління охороною праці та безпекою життєдіяльності на регіональному рівні є:

а) забезпечення реалізації законодавчо закріплених прав і гарантій у сфері охорони праці, збереження життя і здоров'я людей на виробництві та в побуті;

б) органічне включення підсистеми управління охороною праці та безпекою життєдіяльності в систему управління регіоном;

в) пріоритет охорони життя та здоров'я людей, їхніх прав та інтересів в цій сфері над будь-якими іншими пріоритетами в регіоні;

г) адекватність заходів соціального захисту в сфері охорони праці та безпеки життєдіяльності населення реальній потребі в ній;

д) адресний та диференційований підхід до формування соціальних гарантій життєзабезпечення працюючих в умовах, які відхиляються від норм і вимог охорони праці, націленість на профілактичний характер системи пільг та компенсацій за роботу в шкідливих і важких умовах праці;

є) формування соціальних гарантій охорони праці та здоров’я від мінімального рівня, який надається державою, з поступовим їх нарощуванням в територіальних угодах, колективних договорах, діючих одночасно та в сполученні;

ж) попереджувальний характер управлінської діяльності у сфері охорони праці та безпеки життєдіяльності, її направленість на недопущення виникнення та зменшення факторів ризику для життя і здоров'я людей на виробництві та в побуті;

з) прагнення до збалансованості інтересів щодо регулювання суперечностей та конфліктів, які виникають у сфері охорони праці, створення умов для розвитку соціального діалогу;

і) розвиток системи соціального страхування адекватно потребам працівників і населення регіону.

2.9. Управління охороною праці в регіоні здійснює :

  • у цілому по області - обласна державна адміністрація;
  • у районах – районні державні адміністрації;
  • у селі, селищі, місті, об’єднаній територіальній громаді - виконавчі органи відповідних місцевих рад;
  • на підприємстві - роботодавець.

 2.10. Організаційно-методичну роботу щодо управління охороною праці, підготовку управлінських рішень і контроль за їх виконанням здійснюють:

  • у цілому по області – структурний підрозділ обласної державної адміністрації, на який покладено виконання цих функцій;
  • у районах, містах обласного значення – структурні підрозділи райдержадміністрацій, міськвиконкомів, на які покладено ці функції;
  • в об’єднаних територіальних громадах - структурні підрозділи, на які покладено виконання цих функцій;
  • у селах, селищах - асоціація фахівців, яка може створюватися на громадських засадах з представників служб охорони праці підприємств цього села (селища) та діє під керівництвом голови сільської або селищної ради;
  • на підприємствах - служби охорони праці підприємств.

3. НАПРЯМКИ, ЯКІ СКЛАДАЮТЬ СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ

3.1. Вивчення потреб регіону в забезпеченні охорони праці та безпеки життєдіяльності населення.

3.2. Формування та реалізація регіональної політики охорони праці та безпеки життєдіяльності населення.

3.3. Забезпечення функціонування регіональної системи управління охороною праці та безпекою життєдіяльності населення.

3.4. Сприяння створенню цілісної системи регіональних соціальних гарантій охорони праці та здоров’я.

3.5. Забезпечення реалізації прав працівників на пільги та компенсації за роботу у важких і шкідливих умовах праці.

3.6. Становлення та розвиток соціального діалогу в діяльності щодо забезпечення безпеки праці.

4. ЗАВДАННЯ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ РЕАЛІЗАЦІЮ НАПРЯМКІВ СИСТЕМИ

Вивчення потреб регіону в забезпеченні охорони праці та безпеки життєдіяльності населення передбачає розв'язання наступних завдань :

4.1. Проведення прогнозних оцінок потреби в технічних, фінансових, кадрових, інформаційних і наукових ресурсах для досягнення високого рівня стану охорони праці та безпеки життєдіяльності населення в регіоні.

4.2. Пошук і систематизація причин виникнення та існування факторів ризику на виробництві та в побуті, що перешкоджають збереженню життя, здоров'я і працездатності населення регіону.

4.3. Моніторинг потреб працівників регіону в захисті їх прав та інтересів у сфері охорони праці, а також вивчення думок роботодавців і контролюючих органів відносно перешкод у реалізації законодавства про охорону праці.

4.4. Комплексна оцінка сукупної дії реалізованих наявних факторів ризику на виробництві та в побуті, складання карт регіону, які характеризують зони підвищеного ризику для життя та здоров'я людей.

4.5. Інформування державних органів виконавчої та законодавчої влади про причини, що перешкоджають реалізації впровадження законодавства про охорону праці, внесення пропозицій щодо його удосконалення.

4.6. Оцінка потреби в наданні додаткових гарантій охорони праці та здоров'я різним категоріям працюючих у регіоні, які виконують свої обов’язки в умовах, що не відповідають законодавчо установленим нормативам.

4.7. Оцінка потреб регіону в захисних засобах (системи протиаварійного захисту, апаратури та приладів контролю, засобів індивідуального і колективного захисту та ін.)

4.8. Надання допомоги підприємствам в проведенні атестації робочих місць за умовами праці, оцінка якості проведення атестації робочих місць, встановлення пільг та компенсацій.

4.9. Формування та реалізація регіональної політики в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності населення потребує розв'язання таких завдань:

4.9.1. Розробка концепції безпеки життєдіяльності в регіоні, яка відображає рівень і перспективи зниження виробничого та побутового травматизму, ризиків на виробництві та у побуті

4.9.2. Побудова стратегії управління на принципі першочерговості впровадження заходів, що усувають фактори виробничого та побутового ризику.

4.9.3. Реалізація комплексного плану заходів щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014-2018 роки, затвердженого рішенням обласної ради з питань безпечної життєдіяльності населення від 24.09.2014, протокол № 31.

4.9.4. Розробка та включення до територіальних угод заходів з охорони праці та здоров'я, профілактики виробничого та невиробничого травматизму.

4.9.5. Надання науково-методичної і консультативної допомоги підприємствам регіону щодо формування розділу "Охорона праці та здоров'я" колективного договору.

4.10. Забезпечення функціонування регіональної системи управління охороною праці визначає необхідність взаємодії комплексу підсистем, що формують розв’язання наступних завдань:

4.10.1. Організаційно-управлінське забезпечення діяльності з охорони праці передбачає формування органів управління, утворення відповідної служби, призначення посадових осіб, функціональне розмежування обов'язків, прав і відповідальності, координацію діяльності з охорони праці - всередині структурних підрозділів органу управління та координацію діяльності суб'єктів управління охороною праці в регіоні.

4.10.2. Нормативно-правове забезпечення діяльності з охорони праці містить у собі доведення до суб'єктів управління законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів, формування в цілому правової та нормативно-методичної бази, яка відповідає потребам регіону та діє в межах регіону.

4.10.3. Організаційно-технічне забезпечення охорони праці передбачає формування регіонального банку даних організаційно-технічних заходів з охорони праці.

4.10.4. Фінансово-економічне забезпечення діяльності з охорони праці передбачає фінансове забезпечення заходів з підвищення рівня безпеки праці та життєдіяльності населення, проведення економічного аналізу впливу витрат, які пов'язані з порушенням законодавства з охорони праці, на фінансовий стан підприємств регіону, фінансове забезпечення гарантій відшкодування збитків потерпілим на виробництві. Джерелами фінансування є державний та місцеві бюджети, кошти Фонду соціального страхування України, кошти підприємств та цільові надходження коштів галузей, добровільні внески громадських формувань, організацій і громадян.

4.10.5. Інформаційне забезпечення передбачає:

  • збирання, обробку та зберігання інформації, яка використовується для прийняття та реалізації управлінських рішень у сфері охорони праці в регіоні.
  • систематизацію державної, галузевої та регіональної статистики в сфері охорони праці, формування банків даних заходів з охорони праці, про стан безпеки праці, про стан здоров'я працюючих, про спеціалістів з охорони праці в регіоні.

Інформаційне забезпечення реалізується шляхом вивчення і розповсюдження досвіду в сфері охорони праці та безпеки життєдіяльності населення, організації проведення виставок, конкурсів, конференцій, семінарів з охорони праці, підготовки виступів у ЗМІ (на радіо, телебаченні), надання відповідної інформації в мережі Internet тощо.

 4.10.6. Кадрове забезпечення містить в собі розв'язання завдань з підбору, підготовки, підвищення кваліфікації та розстановки керівників і фахівців служб охорони праці, сприяння в їх підготовці та підвищенні кваліфікації. Воно передбачає також підготовку навчальних посібників, пам'яток з охорони праці для посадових осіб, сприяння кафедрам охорони праці навчальних закладів у науково-методичному забезпеченні процесу навчання студентів і учнів з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності населення.

4.11. Забезпечення реалізації прав працівників на пільги та компенсації за роботу в шкідливих та важких умовах праці, удосконалення системи пільг та компенсацій та забезпечення засобів профілактичного характеру потребує вирішення наступних завдань:

4.11.1. Оцінка повноти реалізації прав працівників, у т.ч. неповнолітніх та жінок на пільги та компенсації згідно із ст. 7 Закону України "Про охорону праці", інших законодавчих та нормативно-правових актів на підприємствах регіону.

4.11.2. Оцінка цільової та профілактичної направленості пільг і компенсацій за роботу в шкідливих умовах праці, які містяться в колективних договорах підприємств регіону.

 4.11.3. Участь підприємств регіону у реалізації соціально-економічних та медико-профілактичних заходів з відновлення, збереження та зміцнення здоров’я працюючих.

 4.11.4. Розробка та реалізація заходів із реабілітації та наступного працевлаштування інвалідів, потерпілих на виробництві та в побуті.

 4.12. Розвиток системи соціального страхування в регіоні в період її реформування потребує:

4.12.1. Організації забезпечення виконання в повному обсязі вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».

4.13. Становлення та розвиток соціального діалогу в розв’язанні завдань охорони праці потребує:

4.13.1. Вивчення причин і частоти виникнення конфліктів з питань забезпечення охорони та безпеки праці та виплат відшкодування шкоди, пільг і компенсацій на рівні підприємств і регіону в цілому, виявлення та узагальнення позицій конфліктуючих сторін, вивчення характеру скарг відповідної направленості.

4.13.2. Підвищення рівня компетентності в правових, соціально-економічних, організаційно-технічних та медично-профілактичних питаннях регіональної системи управління охороною праці, а також сторін, які формують обов'язки в розділі охорони праці та здоров'я колективного договору підприємства та територіальної угоди.

4.13.3. Сприяння ефективній діяльності уповноважених трудових колективів з охорони праці.

4.13.4. Сприяння врегулюванню та попередженню трудових спорів (конфліктів) на локальному рівні, залучення до роботи щодо врегулювання трудових суперечок компетентних осіб, що мають повноваження в їх розв'язанні.

4.13.5. Участі профспілок у формуванні та реалізації регіональної системи управління охороною праці та безпекою життєдіяльності населення з виконанням завдань, відповідних різним за рівнем профспілковим структурам і об'єднанням в рамках статутної та програмної діяльності профспілок.

5. ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Управління охороною праці забезпечується виконанням наступних функцій: обліку, аналізу та оцінки, планування, організації, координації та стимулювання.

5.1. Облік, аналіз та оцінка містять у собі систему показників, об'єктивних і комплексних даних та матеріалів, які відображають стан безпеки на виробництві та в побуті, а також результати діяльності в цій сфері.

5.2. Органи статистики в області забезпечують обробку даних про умови та безпеку праці, професійні захворювання, виробничий травматизм, про пожежі, дорожньо-транспортні пригоди за формами:

1) № 1-ПВ (умови праці) - затверджені наказом Держкомстату України від 29.06.2011 № 163;

2) № 7-ТНВ (про травматизм на виробництві) - затверджені наказом Держкомстату України від 18.08.2014 № 242 (зі змінами);

3) 1-ППО (про пожежі та її наслідки) - затверджені наказом Держкомстату від 15.03.2004 № 119;

4) 1-ДТП (про дорожньо-транспортні пригоди) - затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ від 24.10.2007 № 402;

5) форми № 14 - (про причини інвалідності та показники до медичної та соціальної реабілітації).

Обласне управління статистики забезпечує обробку даних і безкоштовно надає відомості по області відповідному структурному підрозділу обласної державної адміністрації, обласній раді профспілок та обласній федерації роботодавців.

Районні та міські управління статистики забезпечують обробку даних і надають безкоштовно зведені дані по району, місту - службі охорони праці райдержадміністрації, міськвиконкому, об’єднаній територіальній громаді.

5.3. Аналіз та оцінку стану умов і безпеки праці забезпечують служби охорони праці на своїх рівнях на підставі показників "Єдиної державної системи показників обліку умов та безпеки праці", а також показників рівня травматизму, профзахворювань та матеріальних витрат, пов'язаних з ними.

Основними показниками є :

  • рівень виробничого травматизму (Кч, Кт);
  • рівень профзахворювань;
  • кількість працюючих в несприятливих умовах праці;
  • кількість обладнання, яке не відповідає вимогам нормативних актів про охорону праці (на підприємствах, що не мають вищестоящих організацій);
  • забезпеченість засобами індивідуального та колективного захисту;
  • витрати на поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
  • витрати на відшкодування шкоди потерпілим від нещасних випадків, профзахворювань;
  • витрати на розслідування та ліквідацію наслідків аварій, нещасних випадків та профзахворювань.

5.4. Комплексність аналізу забезпечується доповненням оцінки вищезгаданих показників даними аналізу:

а) смертності внаслідок загальних захворювань у працездатному віці;

б) атестації робочих місць за умовами праці та правильності установлених пільг та компенсацій за роботу в шкідливих та важких умовах праці;

в) виконання комплексних заходів щодо поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на підприємствах;

г) виконання розділу з охорони праці та здоров'я колективного договору; виконання умов з охорони праці трудового договору та контракту;

д) характеру розпоряджень контролюючих органів та їх виконання;

є) листів, скарг та пропозицій працюючих з питань охорони праці та здоров’я;

ж) навчання та перевірок знань в сфері охорони праці суб'єктів управління та всіх категорій працюючих;

з) рівня інформаційного забезпечення працюючих відомостями про стан охорони праці, причини нещасних випадків, аварій, профзахворювань та заходи щодо їх усунення, а також правилами, стандартами, положеннями, інструкціями з охорони праці;

і) випадків відмови працівників від виконання робіт при наявності ситуацій, небезпечних для їх життя та здоров'я;

к) актів розслідування нещасних випадків;

л) актів розслідування профзахворювань;

м) актів розслідування аварій та пожеж;

н) інших джерел інформації, наведених в цьому Положенні, в напрямках і завданнях щодо вивчення потреб регіону в забезпеченні безпеки праці та життєдіяльності населення.

5.5. Планування робіт та діяльності щодо забезпечення безпеки праці та життєдіяльності населення визначає послідовність управлінських рішень, які направлені на досягнення цілей та завдань системи.

Планування передбачає забезпечення реалізації регіональної політики безпеки праці та життєдіяльності населення на підставі формування комплексної системи адресних заходів, що вирішуються на відповідному рівні та делегуються для розв’язання державним органам виконавчої влади та підвідомчим структурам в регіоні.

5.6. Планування робіт і діяльності щодо забезпечення безпеки праці та життєдіяльності знаходить відображення в наступних документах:

а) плани економічного та соціального розвитку області (району, міста);

б) комплексні плани заходів щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

г) документи договірного регулювання трудових відносин (колективний договір, територіальна угода);

д) плани робіт з охорони праці, плани навчання фахівців підвідомчих підприємств та організацій з охорони праці, районних і обласної держадміністрацій, міських виконкомів та об’єднаних територіальних громад;

є) інші види планів, що визначаються потребою в забезпеченні безпеки праці та життєдіяльності регіону та його підприємств.

5.7. Формування пріоритетних заходів визначається потребами регіону в забезпеченні безпеки праці та життєдіяльності, а також результатами аналізу та оцінки стану безпеки на виробництві та в побуті.

5.8. Загальними пріоритетними напрямами заходів, що плануються, є :

а) усунення (нейтралізація) причин, які викликають тривалі негативні явища в стані здоров'я, працездатності внаслідок виробничого та побутового травматизму;

б) нейтралізація одночасного та інтенсивного впливу факторів виробничого, побутового та екологічного ризику на населення в окремих місцевостях в регіоні;

в) усунення соціальної напруженості та конфліктності з приводу проблем забезпечення безпеки праці та життєдіяльності, що не вирішуються;

г) удосконалення практики договірного регулювання охорони праці.

5.9. Договірне регулювання охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці та передбачає комплекс принципових додаткових умов і обов’язків з боку роботодавця та найманих працівників з приводу стану умов і охорони праці, пільг та компенсацій, прав і гарантій в цій сфері понад законодавчо встановленого рівня.

5.10. Розділ з охорони праці та здоров’я колективного договору формується з урахуванням галузевих і регіональних особливостей і специфіки підприємства. Він повинен містити в собі конкретні позиції щодо реалізації основних завдань в сфері охорони праці на підприємстві.

5.11. Територіальна угода в розділі охорона праці та здоров’я повинна містити в собі обов'язки сторін, які націлені на конкретні дії та результати. Облдержадміністрація забезпечує рішення завдань договірного регулювання охорони праці. Облпрофрада та обласна федерація роботодавців зобов’язуються: брати участь у розробці стратегічно важливих документів регіону для захисту прав та інтересів працівників при порушеннях законодавства про охорону праці, надавати науково-практичну та консультативну допомогу трудовим колективам регіону в формуванні та реалізації розділу "Охорона праці та здоров’я" колективного договору та ін.

5.12. Організація та координація роботи щодо забезпечення безпеки праці та життєдіяльності передбачає формування органів управління охороною праці в системі управління регіоном, забезпечення цілеспрямованої діяльності по установленню та підтримці безпеки праці та життєдіяльності в усіх ланках і структурах управління.

5.13. Підставою для підготовки та прийняття управлінських рішень є Укази Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази Міністерства соціальної політики України, Держпраці України, розпорядження голови облдержадміністрації, рішення Головного управління Держпраці в Запорізькій області, заходи, які передбачені угодами з охорони праці, рішення обласної ради з питань безпечної життєдіяльності населення, колективні договори, результати перевірок Головного управління Держпраці в Запорізькій області та ін.

5.14. Управлінські рішення готуються:

на рівні областівідповідним структурним підрозділом обласної державної адміністрації у вигляді розпоряджень голови обласної держадміністрації, рішень обласної ради з питань безпечної життєдіяльності населення, доручень голови облдержадміністрації з урахуванням пропозицій сторін соціального діалогу;

на рівні міст, районів - відповідним структурним підрозділом районної держадміністрації, міської ради, у вигляді відповідних розпоряджень, рішень ради з питань безпечної життєдіяльності населення з урахуванням пропозицій сторін соціального діалогу;

на рівні об’єднаних територіальних громад – відповідальними з охорони праці у вигляді рішень виконавчого органу;

на рівні села, селища - асоціацією спеціалістів з охорони праці у вигляді рішень виконавчого органу відповідної ради;

на рівні підприємства - службою охорони праці підприємства у вигляді наказів (розпоряджень) роботодавця.

5.15. Місцеві органи державної виконавчої влади формують структури територіальних систем управління охороною праці та безпечною життєдіяльністю населення.

Структури наведені в табл.1.                                                                                                         Таблиця 1

 

Обласна державна адміністрація

 Районні державні адміністрація

Виконкоми міських рад

Виконкоми рад ОТГ

Виконкоми селищних та сільських рад

1

2

3

4

5

6

Рада з питань безпечної життєдіяльності

+

+

+

За необхідністю

-

Служби охорони праці

+

+

+

+

+

Учбово-методичні центри з охорони праці

+

+

+

+

-

 Асоціація  фахівців з охорони праці

-

За необхідністю

За необхідністю

За необхідністю

+

5.16. Права керівника служби охорони праці та її спеціалістів визначені Типовим положенням.

5.17. Для забезпечення функціонування системи місцевим органам державної виконавчої влади, організаціям роботодавців і профспілок необхідно:

  • отримувати від підприємств, організацій та установ регіону безкоштовно інформацію про стан охорони праці, комплексний план заходів щодо забезпечення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища та розділ з охорони праці та здоров'я колективного договору;
  • вносити пропозиції по координації діяльності та реалізації заходів у сфері охорони праці підприємствам регіону, обґрунтовувати їх прийняття та впровадження, вимагати відповідного ресурсного забезпечення.

5.18. Розподіл обов'язків посадових осіб місцевих держадміністрацій передбачає функціональний розподіл згідно з повноваженнями посадових осіб.

5.19. Якісними критеріями оцінки функціонування елементів системи управління охороною праці є:

  • комплексність структури системи, спроможність забезпечити координацію діяльності усіх її елементів;
  • правильність розподілу функцій в положеннях про служби та у посадових інструкціях, наявність в них переліку обов'язків;
  • спроможність оперативного реагування на недоліки;
  • напруженість планових і програмних заходів з охорони праці, облік максимального використання можливостей при їх формуванні та реалізації,
  • відповідність планових і програмних заходів з охорони праці потребам працівників ;
  • органічність взаємозв’язку системи управління охороною праці підприємства з системою управління виробництвом.

5.20. Критеріями ефективності функціонування системи управління охороною праці є:

  • зниження рівня виробничого травматизму та професійної захворюваності;
  • скорочення чисельності робочих місць, що не відповідають нормативним актам про охорону праці;
  • відповідність фактичної забезпеченості засобами колективного та індивідуального захисту нормативним вимогам;
  • підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів;
  • забезпеченість у повному обсязі засобами для об'єктивного контролю стану умов праці;
  • скорочення (чи припинення росту) матеріальних витрат через нещасні випадки, захворюваність, аварії тощо;
  • профілактичний характер надання пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці;
  • збільшення витрат на поліпшення умов і охорону праці при зниженні витрат на компенсацію наслідків несприятливих умов праці (на одного працюючого);

5.21. Стимулювання підвищення рівня охорони праці і ефективності функціонування системи управління охороною праці спрямовано на посилення зацікавленості суб’єктів управління в створенні та підтримці здорових і безпечних умов праці.

5.22. Стимулювання здійснюється у вигляді розробки та впровадження системи стимулювання, яка містить в собі оціночні показники, форми та види заохочення, умови їх застосування.

5.23. Система стимулювання повинна відповідати таким вимогам:

а) органічна убудованість підсистеми стимулювання охорони праці в систему стимулювання праці;

б) основні показники ефективності системи управління охороною праці повинні бути оціночними у кінцевих результатах діяльності служб охорони праці та посадових осіб місцевих органів державної виконавчої влади, що відповідають за її функціонування;

в) наявність об'єктивної оцінки стану умов і охорони праці та наслідків такого стану (аварії, травматизм, загальна та професійна захворюваність);

г) при виконанні умов стимулювання - заохочення, при недоглядах - невідворотність покарання;

д) забезпечення гласності умов стимулювання під час його прийняття і використання;

є) наявність стабільного фонду стимулювання.

5.24. Показники стимулювання повинні відображати реальне поліпшення стану умов і охорони праці та підвищення ефективності управління охороною праці на регіональному рівні і на рівні підприємства.

Крім показників, що співвідносяться з критеріями ефективності функціонування системи, до переліку оціночних показників включаються такі:

  • зниження (відсутність) загального травматизму на виробництві та в побуті;
  • зниження загальної захворюваності;
  • зниження (недопущення) кількості порушень норм і вимог охорони праці, правил безпеки;
  • наповненість програм і планів, їх своєчасне виконання на підприємстві, в районі, місті, області;
  • організація рятування людей при аваріях та участь в ліквідації аварій;
  • скорочення матеріальних витрат через аварії на виробництві, на транспорті, в побуті;
  • зниження кількості випадків і сум виплат відшкодування шкоди постраждалим на виробництві, у дорожньо-транспортних пригодах, у побуті;
  • скорочення чисельності працюючих у важких, шкідливих і небезпечних умовах праці;
  • скорочення кількості робочих місць, які не відповідають нормам і вимогам охорони праці.

Схвалено рішенням обласної ради з питань

безпечної життєдіяльності населення

(протокол № 40 від 16.12.2016)